224.10.14 | 14:34
Через кілька хвилин вони сиділи в маленькій конференц-залі навколо столу з пані МакВой, доктором Пейдж і паном Раміресом, який все ще не сказав ні слова. Канцлер вибачився, але не припиняв повторювати, який він радий, що нарешті перевів Томаса і Терезу на наступний рівень. Він запевнив їх, що пані МакВой витратить стільки часу, скільки знадобиться, аби відповісти на їх запитання.
Справа в тому, що Томас сам не міг розібратися у своїх питаннях. Маленька кімната здавалася маленькою і незатишною, після величезних масштабів печери. Якщо задуматися, це неймовірна конструкція.
— Гаразд, — сказала МакВой, і ввічливо склала руки на столі, — як ви розумієте, те, що ви зараз бачили — результат за декілька років. Я не зможу пояснити все одразу. Але давайте почнемо: задайте мені свої запитання, і подивимося до чого це призведе. Згодні?
Томас і Тереза кивнули.
— Чудово. Тереза, чому б тобі не спробувати першою?
— Що то за місце? — дівчина задала, перше і найочевидніше запитання.
Продовжити читання “Розділ 12”